несподіяність

несподіяність
-ності, ж., діал.
Несподіваність.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужно решить контрольную?

Смотреть что такое "несподіяність" в других словарях:

  • несподіваність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • несподіяність — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • несподіваність — ності, ж. Абстр. ім. до несподіваний …   Український тлумачний словник

  • випадковість — вості, ж. 1) Властивість за знач. випадковий 1), 2). 2) Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають. 3) Явище, факт, що виникають без будь якого внутрішнього зв язку з чим небудь, нічим не обумовлені. 4) філос. Категорія, що… …   Український тлумачний словник

  • неприємність — (подія, випадок, обставина тощо, які спричиняють почуття незадоволення, досади тощо), прикрість, прикрощі мн., капость, халепа; пригода (неприємна подія, перев. несподівана, небезпечна); рахуба (неприємний клопіт із ким / чим н.) …   Словник синонімів української мови

  • випадковість — (непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають), випадок …   Словник синонімів української мови

  • та — I див. той. II спол. єднальний. 1. Уживається для поєднання двох рівноправних синтаксичних одиниць; за значенням відповідає спол. і . 1) Поєднує однорідні члени речення. || Поєднує в інтонаційне ціле два слова, що виражають єдине поняття або коло …   Український тлумачний словник

  • ось — част. 1) вказ. Уживається для вказування на кого , що небудь на близькій відстані (часто супроводжується жестом). || Уживається для вказування на предмет, що його кому небудь передають або пропонують. 2) вказ. Уживається в описах, розповідях для… …   Український тлумачний словник

  • і — I невідм., с. Дванадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука і . •• Ста/вити (поста/вити) кра/пку (крапки/) над і а) уточнювати сказане, не залишати нічого недомовленим; б) доводити до логічного завершення. II 1. (й), спол …   Український тлумачний словник

  • примхливий — а, е. 1) Якому властиві несподівані, нічим не обґрунтовані бажання, свавільні вигадки, дивацтва; якому важко догодити. || Який відзначається безпідставністю. || Який виражає невдоволення, вередливість, примху. 2) перен. Який вимагає особливих… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»